член Правління «Мистецької Ради «Діалог», програмний директор Музею ідей, культуролог

Для кожної людини львівська кухня зовсім інша. Для мене львівська кухня – це кухня бабці. І є якісь обов’язкові елементи без яких львівська кухня для мене не існує. Це обов’язкова ранкова кава з молоком із кожушком. Як би до цього не ставилася, але це є невід’ємним елементом львівської кухні. Є така страва, яку тепер дуже рідко роблять (вона ще залишилася в якихось львівських родинах, домах), це, як казала моя бабця, риж з яблуками із цинамоном, тобто з корицею. Також львівської кухні немає без її різдвяних і великодніх страв. У мене вони більше асоціюються не стільки зі смаками, скільки з етапом приготування: коли мені давали товкти сушену помаранчеву шкірку, яка потім йшла до сирників і пампушків. Це було моє традиційне завдання. Тому мені ця кухня пахла товченою сушеною помаранчевою шкіркою і печеними голубцями. Власне - печеними, не вареними; печеними в п’єцу, бо в помешканні моєї бабці на Личаківській, окрім типової газової плити, ще залишалася кухня на дровах, яка розпалювалася рівно два рази на рік – на Різдво і на Пасху. Дідо приносив дрова з пивниці, і хоч це центр міста – Личаківська, - там пеклися ці голубці. І я думаю, що кожен, хто буде говорити про галицьку кухню, буде говорити дуже приватно. Для кожного на смак, на запах, на дотик ця кухня може асоціюватися. Я дотепер пам’ятаю цю ступку металеву, в якій я товкла шкірку, і для мене вага оцієї ступки і є тим, що я згадую про галицьку кухню...

Кава з молоком і кожушком – це те, що не місцеві називають «з пінкою». Вона варилася в такому банячку... і я не можу дотепер відтворити цього запаху і смаку оцієї ранкової кави з кожушком. Кава була інакша, спосіб мління був інакший. Кава мололася у ручному млиночку, із шухлядки, яка висувалася, висипалася та кава. Все варилося разом: кава і молоко. І коли я зранку вставала, мені бабця наливала оцю каву. З якого часу? До якогось моменту мені давали зранку молоко з маслом і з медом – це також був обов’язків елемент. Не знаю, чи це була галицька кухня, але це також міфологія, що це корисно «для здоровлі». Ще, здається, до школи мені давали каву з молоком із кожушком