Львовознавець

Перше з чим асоціюється львівська кухня це – палюшки – страва для бідних, страва демократична, страва повсякденна. Я люблю палюшки з різними сосами, підливами.

Друге, з чим в мене асоціюється львівська кухня, має трохи анекдотичну історію.. У Львові за радянських часів була велика кількість закладів харчування, які називалися «Чанахи». Чанахи – страва якась кавказька, східна, але дуже багато росіян, які побували у Львові, потім згадували: «чанахи – это типичное львовское блюдо, галицкое». От так чанахи стали суто львівськими.

Згадуються 12 пісних страв на Свят вечір. Суто львівське – це борщ з вушками, такими підсмаженими.

Я колись грав на дуже багатьох весіллях, і типове галицьке весілля це – розгул багатоманітності у стравах. У кожному львівському сільському весіллі було принаймні до 10 видів різних м’ясних страв. Я колись грав у Пустомитах, то там страви з курей були 5 чи 6 видів: смажені, копчені, печені ще якісь.

Взяти радянські часи: у найвіддаленіших куточках області були розкішні весілля в плані їжі: тільки м’ясних страв – гарячих та холодних – було до 20-ти видів. Мої колеги, які гарли поза межа області розповідали про те, що таких багатих наїдків на весіллях не було вже у сусідніх областях, наприклад на Рівненщині. Там такого кулінарного культу не було.

Галицька кухня багата на гарні страви солодкої кулінарії – тістечка, печиво, пляцки…

Я про це неодноразово писав в книгах, за що отримував по шапці, що галицькі господині дадуть фори господиням зі Східної України у плані якихось страв, вигадок, «наворотів».