Письменниця, редактор «Видавництва Старого Лева»

Мої асоціації про львівську кухню мене повертають у дитинство, коли я вперше приїжджала до Львова, мені  було років шість, а потім і трошки більше. Тут у Львові мешкала моя цьоця – бабці сестра, вона була монахинею. На той час, коли не існувало монастиря, вона жила разом з такими двома ще жінками. Всі вони були  досить поважного віку. Серед них була така справді львівська пані – Ліда Козакевич, вона дворянського походження. І її служниця – пані Кася. Вони мешкали на Марченка (на Тершаківців), у дуже красивому помешканні, у віденському стилі. Для мене з цього помешкання починався власне Львів. В ньому було багато казкового, що в мене справді сформувалося таке уявлення, що Львів це таке місто, де відбуваються справжні дива. Місто має багато дивовижного колориту, історія на межі  вигадки, казки і фантазії.  Особливістю цього дому було те, що вони чудесно готували. Їхня кухня була абсолютно інакша, аніж, скажімо, у мене вдома. По-перше, там був якийсь унікальний посуд, з якимось малесенькими кастрюлечками, риночками, ронделиками, різними збивачками. Вони готували дуже смачно, пекли торти, випікали різне печиво. У радянські часи вони негласно робили торти для львівської еліти. І це помешкання, особливо, ця кухня, повністю пройшло цим запахом ванілі кориці, різних кулінарних додатків. І дуже пасувало до цього унікального колориту – порцеляновий посуд, срібні ложечки, мідні джезви.

Мені цікаво, де залишилися ці рецепти. Вже зараз  не має нікого з них. Вони жили всі самотніми. Думаю, що вони залишилися в родині, яка мешкала по сусідству. Там було дві доньки, які нині виїхали в США, - і це вже теж обірвався зв'язок. Можливо, вони забрали всі ці рецепти, і вони там існують, у їхній родині. Шкодую, що тоді я не мала такої можливості, все це переписати, пересканувати, зібрати…

Другий момент, коли я відчула, що таке галицька кухонна традиція - це моє знайомство з Дарією Цвєк. Мені пощастило її живу бачити, спілкуватися, і подружитися навіть на той час, який був відведений для нас з пані Дарцею. Наша книжка «Малятам і батькам» стала знаковою і для мене, і для видавництва. З неї все почалося. І зараз в ці дні ми працюємо над продовженням цієї кулінарної теми. Ми хочемо щонайшвидше видати «Солодке печиво» Дарії Цвєк. Цей її збірник кулінарних рецептів, що стосується суто випічки,  він мав шалений успіх в радянські часи,продавався неймовірним накладом. Я думаю, що він буде дуже успішним і зараз, бо приходять  і відходять різні кулінарні новації, а те старе добре, залишається назавжди, і люди за перевіреними речами досі печуть і паски, і булочки, і торти. Ми хочемо з цієї книжки розпочати кулінарну сторінку Видавництва Старого Лева. Нам власне цікавий феномен галицької кухні. Ми однозначно будемо видавати у цьому руслі літературу і для дорослий і, думаю, що для дітей так само.